PRAGMATIKA.MEDIA: як MOLODIST відповідає на нові запити ринку житла
Першого липня в київському івент-просторі MacPaw Space відбувся Архітектурний MeetUp «Будівля, що тримає удар. Архітектура стійкості: від оболонки до міста», організований PRAGMATIKA.MEDIA. Подія про те, як українська архітектура змінюється під тиском війни, ризиків і необхідності швидкого відновлення. У фокусі — нова меморіальна архітектура без монументів, фасади як інженерні системи захисту та енергонезалежність, що поступово стає стандартом. У жвавих обговореннях також ішлося про відбудову міст за принципом «не як було, а як має бути», про технології, здатні реально скорочувати строки й вартість будівництва, і про зміну запиту клієнта — від безпеки до матеріальності простору. Архітектурний MeetUp став розмовою не просто про майбутнє, а безпосередньо про процеси, які вже відбуваються й визначають, якою буде Україна після війни. Пише видання PRAGMATIKA.MEDIA.
Ринок як рушій — і як гальмо
Розмова про технології та тріаду «швидше — дешевше — якісніше» перейшла в обговорення чинників, що рухають ринок. Андрій Вавриш, засновник і керівник SAGA Development, розгорнув тему до економічної логіки: гравці ринку постійно орієнтуються один на одного й намагаються перевершити конкурентів, щоб додатково зацікавити клієнтів. Тут спікер зачепив і питання вартості робочої сили, яка «зростає непропорційно із ситуацією в економіці, тобто дуже сильно». Саме це змушує гравців ринку заміщувати людей у будівництві технологіями.
Микола Площик, керівник відділів продажів MOLODIST, поглянув на проблему з іншого боку: «Я б сказав, що у нас ринок у багатьох факторах є стимулом шукати щось нове. Але водночас є і основним стопором. Наприклад, є дві основні технології будівництва на сьогодні — цегляна й моноліт. І люди звикли, що бізнес-клас має бути з моноліту […] Отже, якщо ми замінюємо цю технологію, то це дається надзвичайно важко, бо в неї є дуже великі плюси. І девелопери зараз не готові із цим гратися».
Спікер згадав кейс будинку, який у Китаї за 30 днів побудували з нуля, та засумнівався, що в Україні в умовах війни хтось наважиться це повторити. Втім, у спокійніших умовах ринок буде рухатися в бік оптимізації, цифровізації, стандартизації вузлів — а отже, до прискорення й здешевлення.
Кейс MOLODIST: чому українці обирають жити на нижчих поверхах
На запит українців на малоповерхові будинки відреагувала компанія MOLODIST, що і було продемонстровано на презентації її проєкту. ЖК «Молодість» в Ірпені ілюструє, як девелопер уже зараз відходить від стереотипу «вище означає статусніше». Маркетинг-директорка компанії Дарина Катькало почала представляти проєкт не із самих будівель, а з міста. На її думку, Ірпінь — це «лавмарк», місто, яке люди обирають не через рекламу, а через реальний досвід життя. За час війни Ірпінська громада прийняла понад 25 тисяч внутрішньо переміщених осіб, які обрали Ірпінь своїм новим домом – сьогодні населення там складає 97 тисяч осіб.
Сам ЖК «Молодість» свідомо зробили малоповерховим: перший поверх із комерційними приміщеннями та п’ять житлових поверхів, закрита територія без автомобілів, локація між лісом і річкою біля набережної.
«Ми не хотіли робити високі будинки. Земельна ділянка й наша економічна модель дозволили зробити його нижчим», — пояснила маркетинг-директорка MOLODIST, Дарина Катькало.
У комплексі передбачене повноцінне сховище на 2270 осіб площею 1360 м² — не подвійного призначення з паркінгом, а окреме приміщення у будинку.
Микола Площик додав ринковий контекст і головний доказ того, що низька поверховість справді продається: попередній проєкт компанії — ЖК «Олімп» (9–11 поверхів), понад 1600 квартир у першій і другій чергах — практично розпроданий, залишилось приблизно 10–15 квартир. А зараз, за його словами, «запит саме на низьку забудову, оскільки все, що вище сьомого поверху, за відсутності світла стає незручним, навіть якщо є прилади, котрі живлять ліфти чи освітлення».
Модератор Костянтин Ковшевацький підсумував цю логіку так: «п’ять-шість поверхів — це та історія, коли архітектура відчувається співмасштабною людині». Саме таку співмасштабність і намагаються відтворити подібні проєкти в Ірпені.
Більше читайте у повному виданні PRAGMATIKA.MEDIA.
